Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур на території Хирівської ОТГ  Львівської області в червні 2021р.

 

 

у травні погодно-кліматичні умови сприятимуть прогресуванню розвитку та поширенню шкідників і хвороб різної етіології у посівах сільськогосподарських рослин в червні місяці. Моніторинг фітосанітарного стану агрокультур матиме важливе значення у регулюванні чисельності шкідливих організмів та своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

У першій половині червня завершиться літ і яйцекладка метеликів озимої та інших підгризаючих совок, надалі спостерігатиметься виплодження гусені, їх живлення й шкідливість. Зазначені шкідники становитимуть загрозу в окремих господарствах, де планують випуск совкової форми трихограми у посівах цукрових буряків, овочевих, інших культур. В посівах просапних, овочевих культур, багаторічних трав шкодитиме гусінь капустяної, городньої, люцернової, інших видів листогризучих совок. За наявності квітучої рослинності і теплої помірно вологої погоди під час льоту метеликів існуватимуть оптимальні умови для розвитку більшості видів совок, що підвищуватиме плодючість самиць, і, відповідно, чисельність гусені. На початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок суттєво обмежуватиме їх чисельність яйцеїд-трихограма. Перший випуск паразита (30–40 тис. на 1га) проводять за чисельності не менше 4–5 яєць на 1 кв.м (перше покоління); 7–8 яєць на 1 кв.м (друге покоління) для совок з груповою яйцекладкою (капустяна, ін.) та 15 яєць на 100 рослин за поодинокої яйцекладки (совка-гамма, ін.). Після виплодження гусені совок за чисельності у посівах кукурудзи, соняшника, картоплі, інших просапних культур понад 3-8, озимої пшениці 2-3, цукрових буряків 1-2 екз. на кв.м при заселенні совкою 5% рослин використання біопрепаратів або інсектицидів є доцільним. З хімічних засобів проти листогризучих совок застосовують фосфорорганічні (золон, к.е., 1,6-2,0 л/га; ін.) або піретроїдні інсектициди (альтекс, КЕ, 0,10-0,15 л/га; децис ф-Люкс, КЕ, 0,25-0,3 л/га; сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га; ф'юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, або аналоги). Ефективними у посадках капусти є гормональні препарати (дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га; матч, к.е., 0,4 л/га; номолт, к.с., 0,3 л/га) та екологічно безпечні мікробіопрепарати (бітоксибацилін, р., 2-3 кг/га, лепідоцид, в.р., 1,5-2 кг/га тощо), які застосовують проти гусені 1-2 віків.

Скрізь у червні відбуватиметься заляльковування гусені стеблового (кукурудзяного) метелика. Залежно від ґрунтово-кліматичної зони посилюватиметься інтенсивність льоту метеликів та відкладання ними яєць у посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, інших товстостеблих культур. Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів (250-400 яєць на одну самицю) є температура 18…30°С та вологість понад 70%, для розвитку яєць t° 25°С та вологість повітря 90…100%. Випуск трихограми на початку і під час масової яйцекладки, знищення бур'янів та квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур обмежуватимуть чисельність і шкідливість гусені фітофага.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

На початку червня в окремих посівах озимих і ярих колосових культур завершуватимуться яйцекладка та відродження личинок клопа - шкідливої черепашки, маврського клопа, інших видів хлібних клопів. Через тривале в часі відкладання яєць та відродження личинок, у посівах одночасно зустрічатимуться перезимувалі клопи, яйця й личинки різних віків. Масове відродження та вихід личинок на колос відбуватиметься у другій половині червня. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю. Найбільшої шкоди завдаватимуть личинки старших віків і клопи нового покоління, в яких цикл розвитку завершиться за умови живлення зерном.

Захист колосу від клопа - черепашки проводять впродовж 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи їх четвертого віку. Оптимальним строком проведення є наявність в посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок. За наявності 2 і більше личинок клопа на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м для збереження технологічних і посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, проводять захисні обробки інсектицидами на основі тіаметоксаму (актара, в.г., 0,1-0,14 л/га), циперметрину (арріво, к.е., 0,2 л/га), хлорпірифос + циперметрин (нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га), або аналогами. Ці препарати ефективні також і проти багатьох інших спеціалізованих фітофагів зернових колосових культур.

Повсюди продовжать розмножуватись та пошкоджувати зерно в колосках злакові попелиці, осередково фітосанітарне значення матимуть трипси, цикадки. За умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29…30°С, вологість 35…50%) і надпорогової чисельності ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. За підвищеної температури і високої вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості цикадок, і разом з тим поширення вірусних, зокрема, смугастою цикадкою, та мікоплазмових хвороб зернових культур. В цілому, шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.

Під час наливу зерна триватиме вихід з ґрунту і живлення в колосках жуків хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків. Шкідливість імаго проявлятиметься через пошкодження зав'язі та вмісту зерна хлібних злаків, що обумовить зниження їх врожайності. У цей же період на окремих посівах поліської і лісостепової зон області значної шкоди завдаватиме зернова совка, гусінь першого віку якої спочатку вгризатиметься в середину зерна, а потім ним живитиметься. В подальшому гусінь четвертого віку об’їдатиме зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусені триватиме до збирання врожаю.

Відчутної шкоди ярим зерновим культурам можуть завдати хлібна п'явиця, злакові мухи (гессенська, шведські), хлібні блішки, трачі, інші фітофаги, шкідливість яких зростатиме за сприятливої погоди червня (помірні температури повітря та опади).

Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди, дозволені для використання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух, 40-50 екз. на колос личинок трипсів, 15-25 екз. попелиць на стебло — проводять обробки в крайових смугах або всуціль поля альфа-циперметрином (альтекс, КЕ, блискавка, КЕ, фастак, КЕ за норми 0,1-0,15 л/га), диметоатом (бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га; біммер, к.е., 1-1,5 л/га), лямбда-цигалотрином (карате зеон, мк.с., 0,15-0,2 л/га), тіаклоприд + дельтаметрин (протеус, МД, 0,5-0,75 л/га), тощо.

В першій половині червня актуальною залишатиметься загроза захворювання зернових культур грибковими хворобами, зокрема, борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою та жовтою іржею, темно-бурою плямистістю, піренофорозом, ринхоспоріозом, кореневими гнилями, які поширені, передусім, в загущених посівах на добрих агрофонах. Вищевказані хвороби, а також гельмінтоспоріоз звичайний й сітчаста плямистість розвиватимуться в посівах ярої пшениці та ячменю. Розвиток кореневих гнилей обумовлюватиме осередковий або розсіяний розвиток білоколосості та щуплозерності.

У фазу колосіння зернових культур відбуватиметься ураження сприйнятливих, добре розвинутих, загущених посівів летучою, твердою, іншими видами сажок. За підвищеної вологості і температури повітря 28…30°С на колосках розвиватимуться альтернаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, фузаріоз. Особливо небезпечним може бути раннє ураження колоса фузаріозом, зокрема, у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім втраченою життєздатністю. Запізнення на 4 дні з обприскуванням від цієї хвороби під час цвітіння 50% рослин викликає зниження ефективності обробки фунгіцидами, оскільки більш пізні обробки не впливають на розвиток патогена. Для попередження забруднення зерна фузарієвими мікотоксинами посіви захищають фунгіцидами на основі тіофанат-метилу (топсін-М, ЗП, 1,0 л/га, ін.) у суміші з азольними препаратами (ікарус, ЕВ, 1,0 л/га; колосаль, КЕ, 1,0 л/га; солігор, КЕ, 0,9-1,0 л/га; титул Дуо, ККР, 0,25 л/га, ін.). За швидкого наростання захворювань листкової поверхні, а також колоса, висока ефективність оздоровлення рослин під час формування зернівок досягається обприскуванням одним з фунгіцидів: абакус, мк.е., 1,25-1,75 л/га; альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га; амістар екстра, КС, 0,5-0,75 л/га; бампер супер, КЕ, 0,8-1,2 л/га; імпакт Т, к.с., 1 л/га; колосаль, КЕ, 1 л/га; рекс Дуо, к.е., 0,6 л/га; супрім, в.е., 0,75-1,5 л/га; фалькон, КЕ, 0,6 л/га; фолікур, ЕВ, 1 л/га, або іншими.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР ТА БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

У посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть личинки та жуки бульбочкових довгоносиків, попелиць, місцями - гусінь листокруток, п`ядунів, листогризучих совок, павутинний кліщ, які за сприятливих погодних умов та при відсутності захисних заходів можуть завдати шкоди посівам культури. Підвищена вологість і температура повітря 18…26°С сприятимуть поширенню мікоінфекцій сої, зокрема, аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу, білої гнилі або склеротиніозу, тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення.

При перевищенні допустимого порогу шкідливості 8-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с. посіви сої захищають фозалоном (золон, к.е., 2,5-3 л/га), імідаклоприд + бетацифлутрин (коннект, КС, 0,4-0,5 л/га), спіродіклофеном (енвідор, КС, 0,4-0,5 л/га), біфентрином (цезар, к.е., 0,2 л/га), іншими. Від павутинного кліща посіви обприскують акарицидами на основі фенпіроксимату (ортус, КС, 0,7-0,9 л/га). В насіннєвих посівах обприскування проводять після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції, а уражені вірусами рослини видаляють.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

В посівах озимого і ярого ріпаків під час дозрівання насіння розвиватимуться шкідники та хвороби, які впливають на формування врожаю. Зокрема, на озимому ріпаку фітосанітарне значення матимуть капустяна стручкова галиця, осередково ріпаковий трач, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. На ярому ріпаку розвиватимуться ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, хрестоцвіті клопи, попелиці, осередково білани, трач, листогризучі совки. Посіви ярого ріпаку захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (5-6 жуків на рослину квіткоїда, прихованохоботників; 10% заселених рослин попелицею) одним з дозволених у «Переліку» інсектицидів (біскайя, МД, 0,25 л/га; вантекс, мк.с., 0,04-0,06 л/га; карате Зеон, к.с., 0,15 л/га; моспілан, ВП, 0,12 кг/га або аналогами), враховуючи призначення урожаю на технічні, насіннєві або харчові цілі.

За підвищеної вологості у вигляді опадів чи роси на стеблах, листках, стручках ріпаку розвиватимуться фомоз, несправжня борошниста роса, сіра гниль, які обумовлюють формування щуплого насіння з низькими посівними і технічними якостями. Інфікування стручків альтернаріозом викликатиме передчасне дозрівання ріпаку, яке проявляється у формуванні недорозвиненого насіння і розтріскуванні стручків. Для обмеження розвитку хвороб ріпаку застосовують триазольні препарати (фолікур, ЕВ, 1,0 л/га, карамба, в.р., 0,75-1,25 л/га, ін.).

У передзбиральний період для зменшення розтріскування стручків ріпаку та, відповідно, для зниження передзбиральних і збиральних втрат врожаю посіви обробляють полімерним ад'ювантом латісс, КЕ, 0,5-1,0 л/га; рапсол, в.р., 1,0-1,5 л/га; еластік, к.е., 0,5-0,7 л/га; нью філм, к.е., 0,7 л/га, або іншими. На засмічених бур'янами посівах культури використовують склеювачі в композиціях з препаратами на основі гліфосату або глюфосинату амонію у рекомендованих дозах при побурінні 70% стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів), але за умов вологості насіння не нижче 30-35%.

На початку червня в посівах столових буряків шкодитимуть бурякова мінуюча муха, личинки якої після відродження вгризаються в листок і живляться його паренхімою, внаслідок чого утворюється міна у вигляді світлої плями. Осередково фітосанітарне значення матимуть звичайний і сірий бурякові довгоносики, бурякові блішки, крихітка, щитоноски, дротяники і несправжні дротяники, гусінь підгризаючих і листогризучих совок. За підвищеної вологості та достатньої кількості тепла шкодитиме бурякова листкова попелиця, завдяки якій збільшується ймовірність ураження посівів вірусними хворобами. Перші крайові обприскування буряків шириною 40-60м проводять за появи попелиць на 1% рослин з краю поля, суцільні обприскування – при заселенні поодинокими колоніями цих сисних фітофагів більше 1% рослин. За співвідношення ентомофаг : попелиця 1:30 або ураження 30 особин попелиць хворобами обробки інсектицидами не доцільні. При перевищенні показників ЕПШ проти бурякових довгоносиків, блішок, щитоносок, крихітки посіви обприскують тіаметоксамом (актара, в.г., 0,08 кг/га), піриміфос-метилом (актеллік, КЕ, 1 л/га), малатіоном (фуфанон, КЕ, 1-2,5 л/га), хлорпірифосом (дурсбан, к.е., 1,5-2,5 л/га); проти мінуючих мух, листкової попелиці, інших сисних шкідників одним з препаратів – актеллік, КЕ, золон, к.е., 1-2,5 л/га; бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, або аналогами. Проти листогризучих і підгризаючих совок в період відкладання яєць вносять трихограму (20-30 тис. особин на гектар).

За дощової і прохолодної погоди центральні листки столових буряків уражуватиме пероноспороз, на гібридах іноземної селекції проявиться альтернаріоз. При випаданні рясної ранкової роси, температури близько 20ºС, періодичних дощів і відносної вологості повітря понад 80% розвиватиметься церкоспороз. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв хвороби голодування рослин. При появі ознак пероноспорозу посіви цукрових буряків оздоровлюють диметоморф+манкоцеб (акробат МЦ, в.г., 2 кг/га). За появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обробки манкоцебом (дітан, ЗП, 2-3 л/га), флутріафолом (імпакт, КС, 0,125 л/га) тощо. При ураженні рослин борошнистою росою посіви обприскують карбендазимом (колфуго супер, в.с., 2 л/га), тебуконазол+прохлораз (замір, ВЕ, 0,75-1 л/га), або іншими.

На посівах льону живитимуться льонові блішки, плодожерка, совки (гамма, люцернова), під час бутонізації – цвітіння – льоновий трипс. Проти блішок у вогнищах (за чисельності 10-15 екз. на кв.м) застосовують піретроїди (ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, тощо). Під час бутонізації при заселенні трипсом 8-10% рослин або 2-5 екз. на рослину, плодожеркою, совками проводять обприскування дозволеними до використання препаратами.

Тепла погода і періодичне випадання опадів дощу сприятимуть захворюванню рослин льону на антракноз, фузаріоз, інші інфекції. За появи ознак ураження хворобами рослини оздоровлюють беномілом (фундазол, ЗП, 1 кг/га, за призначенням олії на технічні цілі).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

При встановленні сухої і спекотної погоди (t° вище 26°С, вологість 58-75%) ймовірний прискорений розвиток усіх фаз колорадського жука, що сприятиме зростанню його шкідливості у посівах картоплі та інших пасльонових культур. За масової появи личинок 1-2 віків (10-20 екз./росл. при 8-10% заселенні), рослини обприскують інсектицидами на основі імідаклоприду (конфідор, РК, 0,2-0,25 л/га; бомбардир, ВГ, 0,045-0,05 кг/га, ін.), тіаметоксаму (актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га; енжіо, к.с., 0,18 л/га), клотіанідину (дантоп, ВГ, 0,035-0,045 кг/га), тіаклоприду (каліпсо, КС, 0,1-0,2 л/га), піретроїдів (вантекс, мк.с., 0,07 л/га; карате, к.е., 0,1 л/га), ін.

За відносної вологості повітря понад 87% та оптимальної температури 20…25°С рослини пасльонових інфікуватимуть альтернаріоз, фітофтороз. Захищають картоплю від хвороб профілактично під час бутонізації - цвітіння, помідори - за появи плям фітофторозу на картоплі, застосовуючи акробат МЦ, в.г., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, татту, к.с., 3 л/га, планриз, в.с., 2 л/га, ін. Слід зазначити, що планриз проявляє антифітофторозну активність, виявляючи стримую-чий вплив при ураженні листя і спороутворенні, інгібує проростання конідій гриба на 75-95%, при обробках ураження листя знижується на 73%, спороутворення на 49%.

Помірна вологість та температура повітря 20…26°С сприятимуть розвитку і шкідливості на рослинах капусти гусені біланів, молі, совок. Ранні та середньостиглі сорти заселятимуть капустяна попелиця, блішки, личинки капустяної мухи, осередково бариди, клопи, прихованохоботники. За чисельності гусені совок 1-2 екз. на рослину ранньої чи 5% і більше заселених рослин пізньої капусти, молі, біланів 2-5 екз. на 10% заселених рослин промислові посіви захищають тіаметоксамом (актара, к.с., 0.07-0,09 л/га), лямбда-цигалотрин+тіаметоксам (енжіо, к.с., 0,18 л/га). Проти попелиці при заселенні 5-10% рослин застосовують фосфорорганіку (золон, к.е., 1,6-2 л/га), нікотиноїди (актара, к.е., 0,07-0,09 л/га) тощо.

Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, прихованохоботник, за посушливих умов ймовірний інтенсивний розвиток тютюнового трипса. Підвищена вологість повітря понад 87% та оптимальна температура 20…25°С обумовлять повсюдний розвиток пероноспорозу, від якого цибулю обприскують альєттом, з.п., 1,2-2 кг/га, ридомілом Голд, в.г., 2,5 кг/га, ін.

Кабачки, огірки, інші гарбузові культури пошкоджуватимуть баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ. З хвороб проявлятимуться пероноспороз, бактеріози, антракноз, борошниста роса. Від сисних комах гарбузові культури захищають актелліком, КЕ, 0,3-1,5 л/га, карате зеоном, к.е., 0,1 л/га, від хвороб огірків – луна експіріенс, КС, 0,35-0,75 л/га, медян екстра, к.с., 2-2,5 л/га, або інші фунгіциди.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

За теплої і посушливої погоди червня повсюди у яблуневих садах зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок). Молоді жуки яблуневого квіткоїда скелетуватимуть листя дерев, в кінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватиметься гусінь; закінчить живлення і заляльковуватиметься гусінь золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. На початку червня завершуватиметься літ і яйцекладка метеликів яблуневої плодожерки, повсюди живитиметься гусінь фітофага першого покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових трачів пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового трача живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.

В період масового відкладання яєць, на початку відродження гусені першої генерації яблуневої плодожерки, сади обробляють фосфорорганічними інсектицидами (золон, к.е., 2,5-3 л/га; бі-58 новий, к.е., 0,8-2 л/га, ін.) з додаванням проти хвороб рекомендованих препаратів. Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, КЕ, 1,6-3 л/га, децисом профі, ВГ, 0,1 кг/га, з додаванням проти хвороб дозволених фунгіцидів та дотримуючись чергування препаратів.

Спека та висока вологість повітря сприятимуть повсюдному поширенню в зерняткових і кісточкових насадженнях борошнистої роси, плодової гнилі. Прохолодна погода на фоні значних опадів сприятиме масовій появі кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, у яблуневих і грушевих садах - розвитку парші. Сорти вишні й черешні середнього та пізнього строків достигання, не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю, проти вишневої мухи, кокомікозу, плодової гнилі захищають сумітіоном, КЕ, 1-2 л/га, актелліком, КЕ, 0,8-1,2 л/га або каліпсо, КС, 0,25-0,3 л/га з додаванням топсину-М, ЗП, 1 кг/га, світчу, в.г., 0,75-1 кг/га, або сігнуму, ВГ, 1-1,25 кг/га.

Слід зазначити, що при роботі з засобами захисту рослин необхідно дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

 

 

 

Державний фітосанітарний інспектор  Л.Костенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГНОЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур на території  Хирівська ОТГ   в квітні місяці 2021 року

 

 

 

 

 

       

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Існуючий ще з осені минулого року інфекційний запас фітопатогенів залишається джерелом розповсюдження хвороб озимих колосових культур. Враховуючи особливості кліматичних умов і технологічних заходів системи захисту озимих зернових культур на початкових етапах розвитку, можливо цілеспрямовано та успішно впливати на їх фітосанітарний стан. За результатами фітомоніторингу посівів озимини на окремих полях спостерігається ураження рослин озимої пшениці  гельмінтоспоріозомсепторіозомкореневими гнилямиборошнистою росою, сніговою пліснявоюозимого ячменю - сітчастим гельмінтоспоріозом та іншими плямистостями. Залежно від ступеню розвитку хвороб (ЕПШ для борошнистої роси, септоріозу складає 3-5% уражених рослин за прогнозованої епіфітотії) і економічної доцільності заходу, проводять обробку посівів фунгіцидами широкого спектру дії: флексіті, к.с., 0,15-0,25 л/га, рекс Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, фенікс, к.с., 0,5 л/га, топсін-М, з.п., 1 л/га, планриз, в.с., 1,5-2 л/га або іншими.

Перед посівом насіння ярових зернових культур необхідно знезаразити від комплексу фітопатогенів. Вибір протруйника залежить від результатів фітоекспертизи насіння з врахуванням не лише наявних збудників на насінні, всередині насіння і в ґрунті, а й тих стресових умов, які вплинуть на рослини в полі. При виборі препаратів відповідного спектру дії та рівня захисної спроможності щодо комплексу патогенів проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння, доцільним є використання комбінованих препаратів на основі похідних оксантину і дитіокарбаматів (вітавакс 200ФФ, венцедор - для протруювання насіння зернових колосових культур та кукурудзи); фенілпіролів і триазолів (максим Стар 025 FS); стробілуринів і триазолів (сценік 80 FS); стробілуринів, триазолів і фенілпіролів (максим Форте 050 FS) та триазолів, імідазолів і бензимідазолів (вінцит Форте SС - для протруювання насіння зернових колосових культур); фенілпіролів і феніламідів (максим XL 035 FS - для протруювання насіння кукурудзи, сої, гороху, соняшника та ріпаку). Також можна застосовувати препарати з групи триазолів (кінто Дуо - для протруювання насіння зернових колосових культур). Крім хімічних препаратів, ефективно контролюють розвиток кореневих гнилей, снігової плісняви препарати біологічного походження – Пларниз БТ, в.с., тощо.

Для обробки насіннєвого і посадкового матеріалу польових культур від хвороб і шкідників використовують комбіновані препарати на основі триазолів, фенілпіролів та неонікотиноїдів (селест Топ 312,5 ES - для протруювання насіння зернових колосових культур та картоплі) та неонікотиноїдів і похідних сечовини (еместо Квантум 273,5 FS - для обробки посадкового матеріалу картоплі).

З метою токсикації сходів зернових культур застосовують препарати інсектицидної дії на основі сполук з класу неонікотиноїдів (сідопрід, гаучо Плюс 466 FS, командор Екстра), на сходах технічних культур (ріпак, соняшник) застосовують сідопрід, який використовують сумісно з препаратами фунгіцидної дії.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОЗИМОГО РІПАКУ

Наприкінці березня розпочався вихід з місць зимівлі і живлення на жовтоцвітих дикоростучих рослинах жуків ріпакових стеблових прихованохоботників, ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих блішок. При зростанні температурних показників імаго шкідників мігруватимуть на посіви озимого ріпакуПід час бутонізації ріпаку, за підвищення температури повітря понад 12°С, при досягненні порогу шкідливості 3-4 жуків ріпакового квіткоїда на рослину і заселенні 10% рослин; 1-2 жуків стеблового трача на 40 рослин; 2 колонії на 1 кв. м або 60 особин попелиць на рослину; 1-2 жуків на 40 рослин – для стеблового, 4 жуків на 25 рослин (16% заселених рослин, 1 екз./росл.) – для насіннєвого прихованохоботника проводять крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду (моспілан, РП, 0,1-0,12 л/га); фозалону (золон 35, к.е., 1,5-2 л/га), інших. За сприятливих умов для розвитку шкідників через 10-12 днів посіви обстежують і при перевищенні порогу шкідливості проводять другу суцільну або крайову обробку інсектицидом з іншою діючою речовиною для уникнення резистентності комах до препаратів.

Уражене з осені листя озимого ріпаку збудниками пероноспорозуальтернаріозуфомозу надалі поступово відмиратиме. Проти захворювань у весняний період на ріпаку застосовують триазольні фунгіциди (колосаль Про, м.е., 0,5-0,6 л/га; тілмор, КЕ, 0,75-0,9 л/га, або інші). Для слабких рослин і при загрозі ураження фомозом планують дворазове внесення фунгіциду з рістрегулюючим ефектом: перший раз – при активному відновленні листкової маси (висота рослин 8-11 см), а другий – через 12-14 днів (висота рослин ~25 см).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Загалом плодові культури перезимували добре. В яблуневому саду за середньодобової температури повітря понад 6°С під час набубнявіння бруньок розпочався вихід з місць зимівлі садових довгоносиків - яблуневого квіткоїда, сірого брунькового довгоносика, букарки, казарки, а за t 10…14°С очікується їх масове розселення. На початку розпускання бруньок за температури повітря понад 12° залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками гусінь білана жилкуватого і золотогуза. Повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях гусінь непарного шовкопряда відроджуватиметься після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6°, а кільчастого шовкопряда – через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11°С.

З групи сисних фітофагів плодових насаджень в період набубнявіння і розпускання бруньок з зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. За температури повітря 7…8°С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки, за t 10°С відкладатиме яйця грушева листоблішка. Розвиток личинок каліфорнійської щитівки, сливової і акацієвої несправжньощитівок розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7…8°С. За суми ефективних температур 130°С (від порогу розвитку 8°С) повсюдно спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7…8°С, а за 10°С виходитиме з зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12…13°С заселятимуть бутони і листки дерев.

За умов чергування вологих і сухих днів та температури повітря понад 7°С у фазу зеленого конусу повсюдно розпочнеться дозрівання псевдотецій і літ сумкоспор збудника парші яблуніМуміфіковані плоди, які спостерігаються на дереві або під ним, слугуватимуть первинним джерелом інфікування збудником моніліозу. У фазу розпускання бруньок під час відособлення бутонів на пагонах і листках з’являтимуться ознаки ураження борошнистою росою.

Для захисту яблуневих дерев від пошкоджень фітофагами і ураження патогенами на початку розпускання бруньок проводять обприскування. Проти жуків яблуневих довгоносиків, гусені білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, молі, а також проти збудників парші, борошнистої роси, інших захворювань проводять комбіноване обприскування каліпсо, к.с., 0,2-0,5 л/га, актарою, к.с., 0,14 кг/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, пірінексом, КЕ, 2 л/га тощо з додаванням проти парші, інших хвороб контактних фунгіцидів - медян екстра, к.с., 2 л/га, терсел, в.г., 2-2,5 кг/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га, дітан М-45, ЗП, 2-3 кг/га, мерпан, ВГ, 1,9-2,5 кг/га, косайд, ВГ, 2-2,5 кг/га, або аналогів. Крім того, для відловлювання яблуневого квіткоїда та інших довгоносиків на основу штамбів дерев накладають клеєві пояси. У приватному секторі в фазу зеленого конусу – “мишачі вушка” для профілактики поширення шкідників проводять струшування жуків на підстилку (вранці при t 10°С, жуків змітають у воду з додаванням нафти), повторюють 3-4 рази до появи бутонів.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

За існуючих впродовж зимових місяців погодно-кліматичних умов на окремих посівах склалась сприятлива ситуація для загибелі мишоподібних гризунів, що відбувалось внаслідок заливання нір і ходів талими водами та рідким ґрунтом, особливо у місцях з пониженим рельєфом. Навесні поточного року ці дрібні ссавці осередково пошкоджують посіви сільськогосподарських культур. Надалі підвищена чисельність і шкідливість мишей та полівок спостерігатиметься на окремих полях озимих культур, багаторічних трав, а також на полях, які прилягають до лісосмуг, або на площах, які не оброблялись по декілька років.

За середньодобової температури повітря вище +5ºС розпочнеться розмноження гризунів та формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервації. Їх шкідливість і чисельність зростатимуть, що також визначатиметься швидкістю розвитку молодняка, частотою дітонародження, відсотком від загального числа самиць, які розмножуються, кількістю дитинчат в кожному виводку, ступенем виживання гризунів. При досягненні порогу шкідливості більше 3-5 жилих колоній на гектар попереджують пошкодження посівів через розкладання отруйних зернових принад біопрепарату бактеронциду, або хімічних препаратів на основі бродіфакуму (бродівіт, капкан), дифенацину (ратиндан), бромадіолону (бромакем), флокумафену (шторм), інших родентицидів.

При прогріванні ґрунту до 12ºС спостерігатиметься активізація і переміщення у верхні його шари дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів, інших ґрунтових шкідників. Вийшовши з зимової діапаузи, повсюди існуватиме загроза пошкодження сходів ярих зернових і просапних культур. Тому для попередження пошкоджень насіння та молодих рослин ґрунтовими фітофагами перед посівом обов’язково проводять протруювання насіння імідаклопридом (гаучо, даліла, койот, нупрід), тіаметоксамом (круїзер, магма), фіпронілом (космос), клотіанідином (мундус, пончо), біфентрином (семафор) тощо. За перевищення ЕПШ цих шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби вносять у рядки тефлутрин (форс, гр., 4 кг/га), фіпроніл (регент, гр., 5-10 кг/га). Для захисту розсади овочевих від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у тіаметоксамі, 250 г/кг (суспензія актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за температури 18…23оС та експозиції 1,5-2 години). За умови високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (більше 20 екз. на кв.м) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів використовують принадні посіви вівса або жита, насіння яких оброблено інсектицидами (висівають таке насіння при нормі витрати 20-25 кг/га).

 

Державний фітосанітарний інспектор   Л.С.Костенко